Dear Vova, I can't tell you how sad I was to hear of your passing. Although I haven't seen you for a few years, it seems like yesterday that we were drinking beers and having fun together in Sloviansk. Although you won't believe it, I was really planning to come and visit you in Kiev soon and it kills me that now I can't. You were a wonderful human being, kind, honest, and full of laughter. I've still never met someone who knew more country capitals than you did! I know that at least two people were busy trying to get you back to the ICRC as a delegate, and I only wish they would have succeeded earlier. You were an amazing colleague and a better friend, and I will miss you buddy. Na nebi, Rob Любий Вова, Не можу передати, як я засмутився, коли почув про те, що тебе не стало. Хоч ми й не бачились вже кілька років, здається, ще вчора ми разом пили пиво і весело проводили час в Слов’янську. В це важко повірити, але я якраз планував поїздку до Києва, щоб зустрітись з тобою, і мені страшенно боляче, що я вже не зможу цього зробити. Ти був чудовою людиною, доброю, щирою, і усміхненою. Ніколи не бачив, щоб хтось так знав столиці усіх країн, як ти! Мені відомо, що принаймні двоє людей намагались посприяти твоєму поверненню в МКЧХ у якості делегата, як би хотілось, щоб їм це вдалось раніше. Ти був неймовірним колегою і ще кращим другом, я сумуватиму, друже. На небі, Роб Роб Доннеллан